Анекдоти про життя - сторінка 17

Дівчатка, не ображайте чоловіків! У них і так вічна трагедія в житті: то не до смаку, то не по зубах, то не по кишені...

Не задовільняє якість життя? Маленька зарплата? Вас ніхто не любить? Звертайтесь до нас! У нас та сама фігня... посидимо, вип’ємо...

Мої таргани в голові кричать - Вгамуйся жінко, згадай скільки тобі років. Але шило в дупці шепоче: Ні фіга мала, життя тільки починається!)

Найголовніше - це заснути швидше, ніж зрозуміти, що ти мало чого добився в житті і не знайшов себе.

Сучасна медицина досягла значних висот. З кожним роком вона все більше дає нам можливість вести неправильний спосіб життя.

-Викинь зі свого життя звичку казати: "Я зроблю це завтра".
-Я викину її завтра.

Звичайна розмова у подружжя після 20 років спільного життя:
- Що шукаєш? - Запитує дружина, не відриваючись від комп'ютера.
- Та цю... як її...
- Подивися там, - продовжуючи дивитися в монітор.
- О точно!

Я веду здоровий спосіб життя: алкоголь, гулянки і жінки. Хіба це не здорово?

У кожної блондинки в житті є три етапи: Спочатку вона тріпає нерви батькові, у другому - чоловікові, а в третьому - зятю.

Не варто довіряти чоловікові, який стверджує, що він не одружений і бачить у вас свою майбутню супутницю життя, якщо ви у нього в телефоні записані під ім'ям "Водоканал".

- Життя - як коробка цукерок, кожному трапляється свій смак...
- І який смак попався тобі?
- Розчарування.
- А мені з коньячком!..

Жиза...

Українське село. Літо. Сонце вже по-троху сідає, поробивши усю роботу, вийшли дві бабці погомоніти за життя. От перша починає:
— Ой, оце не повірете, до мене онук приїхав. Та такий же добрий хлопчина, в інституті вчиться, старанний, аккуратний, все мені допомогає. Просто намилуватися ним не можу.
— О-о-о, то Вам добре, а до мене оце теж приїхав. А ледачий. Тільки ото горілку п'є, цигарки палить, за дівками волочиться. А я йому учора кажу: "Допоможи мені корову подоїти". А він мені: "Та я єб-_-ав у рота, Вашу, корову". То я й курей позакривала, щоб дзьобики не порозривав.

Приїхало до Тбілісі два українці у справах. У вільний час вирішили подивитися на визначні пам'ятки столиці Грузії, пішли на цвинтар. А там шикарні кам'яні усипальниці, обеліски - шедеври архітектури. Ходять вони, читають написи:
"
" Гіві Орджонелі 1919 - 1985. Жив 7 років "
" Здивувалися екскурсанти, але раптом помилка. Йдуть далі. "
" Зураб Заржавеллі 1937 - 1999. Жив 3 роки "
". Вирішили вони про цю старанність у доглядача запитати:
— Чому по датам людина прожила років 60, а приписано, що жив 3 роки, 7 років?
— Е-е, дарагой, в нас, в грузин, людина начинає жити не тоді, коли народилася, а коли у нього усе є: гроші, гарні жінки, красивий будинок, красиве життя! Ось, що мають на увазі ті написи!
— Ага, зрозуміло ... Ну що ж, куме, коли я здохну - припишеш:
" Народився мертвим "

Чоловік і дружина, років так за 60, святкують свою 35-річницю весілля в маленькому ресторанчику. Квіти, музика, романтика ...
І тут з'являється фея і каже:
- За те, що ви такі молодці, вже 35 років разом, ніколи один одному не зраджували, жили мирно і щасливо, я подарую кожному з вас по бажанню Загадуйте, що хочете.
Ну, дружина, радісно озвучує своє бажання:
- Хочу в навколосвітню подорож зі своїм коханим чоловіком.
Бах! І 2 квитки на розкішний лайнер у неї в руках.
Черга чоловіка загадувати. Він подумав і каже:
- Це все звичайно добре, романтика і вся фігня, але такий шанс випадає лише раз у житті, тому вибач, люба, але я хочу собі дружину на 30 років молодше.
Дружина в шоці, фея в шоці - але бажання є бажання ...
Бах! І чоловік Став 92-річним дідом.
Мораль: чоловіки, пам'ятайте, феї - теж жінки!

Українське село. Мати питає дорослого сина:
- Чому б тобі не оженитися на Галі? Порядна, роботяща…
Син:
- Ну, мамо, я ії не люблю…
Мати: на
- А ось Олена?
Син:
- Ну, мамо, не люблю я ії, як жити?
Мати:
- А чим Оксана не подобається?
Син:
- Та ні, мамо, не люблю!
Мати:
- Добре, синку, а кого ти любиш?
Син:
- Петра…
Мати:
- Петра!? Господь з тобою, синку! Він же москаль!
Не забудьте підписатися.

Сидить чоловік у ресторані, сумний такий, голову руками підпирає. Перед ним чарка стоїть, наповнена. Хтось проходить повз, бачить, що чоловік задумався, бере і швидко випиває чарку. Чоловік повільно піднімає голову і каже:
— Що за життя… З роботи звільнили… Квартиру пограбували… Дача згоріла… Дружина пішла… Коханка покинула… А тепер якась дура ще й мою отруту випила.

Білка-літунка за все своє життя так жодного разу нікуди не злітала. Хоч і планувала.

Старий футбoліcт під кінeць життя вирішив запитати в cвoєї дружини:
— Жінкo, ми прoжили дoвгe життя. Нам нічoгo oдин від oднoгo прихoвувати. Скажи мeні, тільки чecнo, ти мeні зраджувала?
— Я тoбі cкажу. Зраджувала. Алe тільки три рази, й тільки в твoїх влаcних інтeрecах.
— І кoли цe трапилocь упeршe?
— Πам’ятаєш, кoли ти щoйнo почaв гpaти, тo не спoдoбaвся тpенеpу, і він не хoтів випускaти тебе нa пoле? І ти пеpеживaв, неpвувaвся, aле нa гpу пoтpaпляв дуже pідкo. Пpигaдуєш?
— Тaк.
— Тo тoді я й зpaдилa тoбі впеpше — з твoїм тpенеpoм, і відтoді він пoчaв вистaвляти тебе нa гpу щopaзу.
— А вдpуге? — зaпитує чoлoвік.
— Ηa, пoтім ти пoчaв гpaти, пoкaзувaти пеpші pезультати. Але кoманді ти не cпoдoбавcя. Тебе зневажали, не давали паc, наcміхалиcь. Пpигадуєш?
— Так.
— Отo тoді я й зpадила тoбі вдpуге, з кoмандoю. І ти пoчав виявляти cвoю майcтеpніcть на пoвну cилу.
— Χм. А втpетє?
— Рoзумієш, як вoнo cталocя… Звичайнo, ти пoчав гpати, забивати гoли… Але вбoлівальникам ти не cпoдoбавcя…

— Ми з братом близнюки. Батько нас не розрізняв. А грати водив нас на закинуте будівництво. Якось мій брат упав і розбив собі лоба, отримавши шрам на все життя. Батько сказав: «Ну, нарешті». І перестав нас водити на це будівництво.