Анекдоти про вік - сторінка 11

У тролейбусі двоє дівчат 15-16 років сидять, розмовляють. На зупинці заходить хлопець, стає поряд і каже, посміхаючись:
- О, які дівчата симпатичні.
Дівчата соромляться:
- Так прямо вже симпатичні...
Хлопець:
- Ну гаразд, жартую, жартую...

Дівчину 5 років запитали:
- Яка різниця між хлопчиками, яких приніс лелека і яких знайшли в капусті?
Відповідь вбила.
- Одні виростуть орлами, а інші - козликами.

Двоє в тюрмі:
- За що посадили?
- За браконьєрство, рибу глушив.
- І багато риби набрав?
- Після вибуху спливло дві плотви.
- І за це тобі дали 10 років?!
- Але за плотвою спливли ще два водолаза.

Банкір вкрав сто мільйонів гривень, а молодий чоловік - стіг сіна. Вони затримані й притягнуті до судді. Вирок такий: банкір отримує 6 місяців в’язниці, а злодій сіна 6 років.
- Скандал! - кричить адвокат молодого чоловіка, - я протестую проти нерівності у вироку!
Суддя відповідає:
- А ви коли-небудь бачили суддю, який їсть сіно?

У голлівудської зірки спитали, чому вона звільнила свою куховарку.
- Готувала вона чудово, - зітхнула актриса, - але всім розповідала, що працює в мене вже сорок років...

- Привіт, лікарю! У мого сина проблеми зі здоров’ям!
- А скільки йому років?
- Сім
- А чому він такий худий?
- А він після шести не їсть

Поліцейський бачить, що при швидкості 60 км/год одна з машин їде на швидкості 20 км/год. Зацікавився. Зупинив. У салоні 4 бабусі років під 80, одна з них за кермом, а ще троє зі зляканими обличчями сидять позаду.
Бабуля за кермом:
- У чому річ, синку? Їду строго за лімітом швидкості, там знак 20. Поліцейський:
- Це знак не швидкості, а номер траси. А чому решта такі перелякані?
- Ми щойно звернули з траси номер 210.

Одна подружня пара святкує 75-річчя спільного життя. Дід запитує бабусю:
- Слухай, стара, за 75 років ми з тобою виростили десять синів, чому всі вони схожі один на одного, тільки перший відрізняється від усіх? Ти що, зрадила мені?
- Знаєш, діду, грішила я...
- Ну, і хто ж батько першого сина?
- Ти.

Коли питають скільки мені років, а я відповідаю, що я та людина, яка пам’ятає суху туш, в яку треба було плюнути)

- Ваша бабуся дожила до 100 років. Як їй це вдалося?
- Розумієте, вона дуже цілеспрямована людина!
- І яка була її головна мета?
- Пережити дідуся!

- Маріє Іванівно, та навіщо мені ваша алгебра?
- Ой, Петренко, ти ще згадаєш мене, коли будеш в 35 років робити уроки зі своїми дітьми-шестикласниками!

Суддя виносить звинуваченому вирок - 25 років.
Звинувачений: - Та що ж це таке, мені ж 83 роки!
Суддя: - Ми не вимагаємо від вас неможливого - відсидите, скільки зможете.

В дитинстві казали: «Подуй і все мине». І воно допомагало.
З віком я просто замінила букву «д» на «х» і це також допомагає))

До 40-а років знущаємося над організмом. Після сорока - він над нами.

З шкільного твору: «Мій дід розповідав мені, як жили діти мого віку в його часи. Вони ходили в ліс по гриби та ягоди, грали на вулиці в футбол, купались у річці й ловили рибу в ставку - а все через те, що в цих нещасних дітей не було ні телевізора, ні комп’ютера».

- Як здивувати чоловіка в ліжку після 10 років подружнього життя?
- Вдягніться в костюм воєнкома і вручіть йому повістку...

З віком починаєш ділити людей на дві категорії:
- Навіщо я вам?
- Нахрена ви мені?

Я у свої 37 років щоранку пробігаю 10 км, працюю по 14 годин на добу, веду три фірми і водночас пишу дві книги.
При цьому мені вистачає часу на сім’ю, друзів і навіть співати у хорі.
Бачите, все можливо, коли людина бреше!

- Це, правда, що Василя посадили?
- Так.
- От брехло! Він мені писав, що поїхав до брата на два роки.
- Ну, то його брат вже сім років, як сидить...

Нарешті мені стала у пригоді тригонометрія, яку я вивчав 35 років тому. Кота Котангенсом назвав...