Анекдоти про життя - сторінка 11

- Коли в мене стрес, я їм цукерки.
- Ти постійно їх жереш.
- У мене важке життя.

Дружина говорить чоловіку:
- Любий, за все моє життя в мене було тільки два справжні чоловіки!
- А хто другий?
- Так ти й першого не знаєш.

- Прийми мої щирі вітання, мій хлопчику. Я впевнений, що сьогоднішній день залишиться у тебе в пам'яті як найщасливіший день у твоєму житті!
- Але ж весілля завтра, тату!
- Я знаю що говорю!

Вчитель запитує:

- Діти, хто з вас врятував життя кому-небудь?
Тиша в класі і тільки з останньої парти тягнеться вгору рука.

- Ну, скажи нам, Коля.
- Я врятував життя своєму племіннику.

- Дуже цікаво! Розкажи як?
- Підмінивши протизаплідні таблетки моєї сестри на вітаміни.

Жив-був чоловік. Він перекинув міст через річку і брав карбованець із охочих перейти на інший бік. Люди не любили цієї людини, навіть не віталися з нею.
Коли він помирав, син спитав його про останнє бажання.
— Я був не добрий до людей. Мене не любили за життя. Хотів би, щоб після смерті мене згадували добрим словом.
— Добре, - відповів син - я виконаю твоє бажання!
Після смерті батька син підняв ціну на перехід моста до 3 карбованців.
— Ось негідник, — казали селяни, — а батько його був гарною людиною. Всього один карбованець просив.

Миша вийшла заміж за Слона... Наступного дня Слон здох. Миша сидить на пеньочку й плаче. Підходить Вовк:
— Миша, Миша, чого плачеш?
— Та ось... Усього один день заміжня була, а тепер усе життя його закопувати...

— Доню, ну чому ти не хочеш за нього заміж?
— Мамо, ну він же рудий!
Батько з дивана:
— Та дурниці — рік життя з тобою, і він буде сивим!

- Мамо, я за Петра заміж не піду! Він алкаш!

- А як ти це зрозуміла?
- Ми з ним цілувалися і я в нього в штанах намацяла щось велике і тверде, напевно пляшка, десь 0,7 літра…

- Виходь доню, виходь! А то я все життя з чекушкою промучилась.

— Дівчата, на якому терміні ви відчули ворушіння дитинки?

— Коли він влаштувався на роботу і почав жити окремо.

Мати каже доньці, котра виходить заміж:
— Щоб залишатися для чоловіка завжди бажаною, ніколи не роздягайся повністю. Ну, вийшла донька заміж і після деякого часу спільного життя, чоловік її запитує:
— Слухай, а у вас в родині психічно хворі були?
— Ні, а чому ти запитуєш?
— Ми з тобою не перший день разом живемо, а ти кожен раз спати в чоботях лягаєш.

Жив був чоловік, якому все життя не щастило. Поїхав він якось в Індію. І відразу не пощастило: загубив гроші. Блукав він містом і знайшов у смітті якусь амфору, гарну таку. Подумав, що хоча б щось додому привезе, бо ж грошей немає. Потягнув ту амфору, а звідти джин вилетів.
— Що для тебе зробити, пане? — запитав джин.
— Ну, я навіть не знаю. Мені все життя не щастить. Зроби так, щоб почало щастити.
Джин змахнув рукою, виконав бажання і зник. І справді, відразу удача посипалась: знайшов гроші, пішов у зоопарк, а там день відкритих дверей. Зайшов у ресторан, пригостив усіх: виявився мільйонним відвідувачем, і йому все безкоштовно. Вирішив чоловік відсвяткувати своє везіння: зняв готель, запросив циган, веселився всю ніч.
На ранок прокидається, а поруч з ним у ліжку лежить дуже гарна індійська дівчина з точкою на лобі. Він і думає: завжди було цікаво, що це таке — татуювання, наклейка чи фарбою намальовано. Взяв монетку, потер, а там напис: «Жигулі». Ну, пощастило ж людині!

Мені тут заміж один запропонував вийти... сказав:

"Будеш жити, як у Раю".

У Раю, це, бля, як? Гола, боса і яблука жерти?

Здибалися три колежанки.
Одна з них заміжня вже років десять, друга - коханка, третя - заручена (наречена).
Ну по обговорювали своїх хлопів, третє десяте, а на кінець надумали провести експеримент: надіти шкіряну чорну білизну, сексуальні панчохи, високі підбори, маску на очі і так зустріти своїх коханих.
Через місяць знову здибаються.
"Наречена" розказує:
- Ну прийшов він додому, а я така в панчохах, в масці, на високих підборах.
Він як накинувся на мене, сказав, що я кохання його життя і ми займалися сексом всю ніч.
Коханка оповідає:
- Я приїхала до нього на роботу, закрила двері,наділа маску, зняла пальто, а там - шкіряна білизну, каблуки.
Він нічого не казав , але ми 5 годин без перерви на обід займалися сексом.
Заміжня розповідає зніяковіло:
- Чоловік прийшов з роботи, я відкрила двері в шкіряній чорній білизні, сексуальних панчохах і масці.
Він подивився і просто запитав: "Що на вечерю, Бетмен?"

Моя мати все життя працювала у магазині. Тому в дитинстві, коли я косячив, мене ставили до Куточка споживача.

- Докторе, що мені робити? У мене є бажання жити вічно!

- Женіться!

І що, я буду жити вічно?

- Ні! Бажання пропаде!

Я остаточно розчарувалася в житті. Вірити не можна нічому. Відкрила двері, на якій був напис «Чоловіки», а там виявився туалет!

Дитина закотила дику
істерику, що хоче
золотий зуб, як у касирши в супермаркеті, життя
мене звичайно до такого не готувало..

Мені 17 минало, я війну переживала
на своїй любій Батьківщині, на моїй рідній Україні.
Я мала плани, цілі, мрії, але загарбницькії дії лишили нас надії.
Не вірю я - що все це з нами, невже заслуговуємо цієї кари?
Мені 17 минало, я від війни тікала
на своїй любій Батьківщині, на моїй рідній Україні.
Я пам'ятаю той морозний ранок,
коли ще не настав світанок, мене збудила ця війна, яка спинила нам життя.
Я пам'ятаю як боялась засипати, я пам'ятаю сльози мати, як не було що купувати, як хлопці мали воювати,
але вам нас не зламати.

Дочка каже матері:
— Мама я, напевно, розлучуся зі своїм хлопцем.
- Чому?
— Він алкоголік!
- З чого ти взяла?
— Вчора ми танцювали вальс, він до мене пригорнувся і я відчувала, що у нього в штанах пляшка.
— А яка приблизно пляшка?
- Ну приблизно, 0,7 л.
— Дочко виходь за нього заміж, я все життя з чекушкою прожила!

Одна подруга довірливо розповідає другій:
- Мій чоловік останні два тижні здорово мені допомагає: доглядає
дітьми, готує їжу, ходить по магазинах, прибирає у квартирі,
стирає - загалом, робить усе.
- Ну, знаєш, люба, тобі просто пощастило. Як же ти цього
досягла?
- Бачиш, він прочитав у журналі статтю, що, якщо господиня
дуже втомлюється, вона активніше веде себе у сексуальному житті.
- Ну і як це допомогло?
- Щиро кажучи, не знаю. До кінця дня він ледве добирається до
ліжка.