Анекдоти про Оксану

На балкон виходить жіночка та починає кричати у все горло:
— Галю.
Голос з третього поверху:
— Га?
— Мій у тебе?
— Ні.
— Оксано.
Голос з другого поверху:
— Га?
— Мій у тебе?
— Ні.
— Наталко!
Голос з першого поверху:
— Га?
— Мій у тебе?
— Та ні!
Жінка:
— Дивно, повний двір повій, а його понесло кудись!

- Ти знаєш, Галю, а я з чоловіком на риболовлю їжджу!
- О, Ксюша, ти рибалиш?
- Спочатку рибалила... Потім втягнулася... п’ю як всі.

Петро сказав Оксані, що борщ сьогодні не смачний. Похорон завтра о 16.00.

І знаєш, Оксана, у творі «Як я провела літо» малювати пози зовсім необов’язково!

Ксюша зрозуміла, шо шуба не норкова, коли пішов мокрий сніг та засм@рділо цапом...

- Хочу серйозних стосунків (Свєта, 12 років)
- Хочу в дитячий садочок (Оксана, 35 рочків)

Після того як Оксана прочитала табличку в барі «З своїм не можна», вона відправила чоловіка додому.

- Оксано, ти знову дітей в село везеш?
- Так, соромно до батьків з пустими руками їхати.