Анекдоти про Париж
— Я завжди кладу в кишеню записку з адресою, щоб у разі сп’яніння мене могли доставити додому.
— І що ви там пишете?
— Париж, бульвар Монмартр…
— Але ви ж живете в Бердичеві!
— Живу в Бердичеві. Але кілька разів відвозили-таки до Парижа.
— Я завжди кладу в кишеню записку з адресою, щоб у разі сп'яніння мене могли доставити додому.
— І що ви там пишете?
— Париж, бульвар Монмартр...
— Але ви ж живете в Бердичеві!
— Живу в Бердичеві. Але кілька разів відвозили-таки до Парижа.
- Скажіть, будь ласка, де ви шили свій костюм?
- В Парижі.
- Це далеко від Одеси?
- Дві тисячі кілометрів.
- Дивіться, така глухомань, і як шиють!
Пасажир в аеропорту.
- А Ви можете одну валізу відправити в Токіо, a іншу - в Париж?
- Ні, ми не надаємо таких послуг.
- Це добре. Бо минулого разу саме так зробили...
- У магазині:
- У вас фанера є?
- Вам для господарства?
- Ні, блін, над Парижем політати!
– Я завжди кладу в кишеню записку з адресою на той випадок, якщо гарненько вип’ю, щоб мене доправили додому. Дивись: «Париж, бульвар Монмартр»…
– Так ти ж у Львові живеш!
– Живу. Але в Париж уже двiчi безплатно вiдвозили! ☺️
- Ох, як знову я хочу до Парижу!
- Ви там вже були?
- Ні, я вже хотіла!
Так і тягне до Парижу! Але садиба, господарство, довбані кури та й раптом принц на коні з’явиться, а я по Парижу шастаю...
Скандалом закінчився художній конкурс в Парижі. Картина, визнана кращою, виявилася планом евакуації при пожежі.
Сьогодні прокинулась з непереборним бажанням випити смачнезне капучино, з’їсти хрумкий круасан, схопити невеличку валізу і летіти в Париж. Але з’їла штук 10 вареників і попустило...
Встала зранку і подумала: А чи не поїхати б мені в Париж? І не поїхала. Мені і тут добре. Всім, хто не поїхав, - доброго ранку!
Тату, а чому ні в одному
фільмі-катастрофі
не гине Москва?
Нью-Йорк, Париж - часто, Лондон - регулярно, а Москва ні.
Це тому, синку, що
фільм-катастрофа
повинен лякати
глядача, а не тішити.
Півгодини тому йшла по вулиці. Париж, весна, що може бути прекрасніше. Раптом зверху прямо переді мною посипалися пелюстки троянд. Я радісно зловила один, подумавши: Як чудово! І тут мені на голову впав горщик...
Ніхто мені не вірить, що я скоро поїду в Париж, а я вже відклала 74 грн на круасан.