Анекдоти про хліб - сторінка 2
- Куме, а знаєте, що найстрашніше, коли їси сало?
- Холестерин?
- Нєа...
- Ну, набираєш зайву вагу?
- Та ні! Найстрашніше - це коли ти старанно почистив пару зубчиків часнику, нарізав кружальцями цибульки, дістав зі слоїка малосольний огірочок, підсунув ближче сіль з перчиком, нарізав скибочками ще теплий житній хліб... давишся слинкою від усього цього запаху... Відкриваєш холодильник, а сала, курва, там нема!
Всі щось собі купують: хто яхти, хто машини, хто футбольний клуб. Піду і я собі... хліба куплю.
- Мам, дивися голуб! В тебе хліб є?
- Їж без хліба!
- Дайте мені кілограм ковбаси, півкіло сиру, дві курки, п’ять сардин та буханець хліба.
- Але ж це аптека!
- Аптека?
- Так. Візьміть таблеток від запору, щоб завтра до нас не заходити...
Безхатько стукає в двері квартири, йому відкриває чоловік. Ну, безхатько йому і каже:
- Дайте, будь ласка, шматочок торта.
Чоловік у шоці:
- Ти ж завжди хліба просив?!
- А у мене сьогодні День народження...
Хочу картоплі у мундирі, сала з цибулькою, житнього хліба. Написала просто, щоб ви теж хотіли.
Бабушки розмовляють біля будинку:
— Слухай, а ти зі своїм дідом уночі «балуєшся»?
— Та ти що, стара, вже 80 років, який там…
— А ми ось «балуємося».
— Як?
— Ляжемо поряд, піднімемо «це саме» вгору і дивимося — в чий бік упаде, то завтра за хлібом іти.
Мужик приїхав в санаторій і запитує у прохожого:
- Як тут у вас годують?
- Даси хліба, скажу…
В супермаркеті:
- Скажіть будь ласка, а у вас є сир Рокфор?
- А це який?
- Ну, це сир з цвіллю, пліснявою.
- Ні, такого немає. Але у нас в супермаркеті є багато хліба Рокфор, є риба Рокфор, он тортик Рокфор стоїть.
Приїхали дружина із чоловіком до супермаркету. Він залишився у машині, а вона пішла за продуктами. На касі їй забракло грошей. Виходить із магазину, біля машини вже стоїть циганка і просить у чоловіка грошей на хліб. Дружина відсуває її плечем:
⁃ Посунься! Не вмієш ніфіга! Вчись!
Сує руку в вікно:
- Дай п'ятсот гривень!
Чоловік, звичайно, простягає гроші. Уявіть очі циганки...
Їхав здоровий бородатий байкер на мотоциклі і збив чолом горобця. Впав горобець і втратив свідомість. Шкода стало байкеру пташку, підібрав він її, привіз додому, посадив в клітку, накришив хліба і налив води. Отямився горобець, озирнувся і думає: - От трясця, грати, хліб, вода, певно, мотоцикліста вбив?
Дід розповідає онукові:
- Коли я був пацаном, маманя могла послати мене до магазину всього з одним карбованцем. І я повертався з трьома кіло картоплі, 2 буханцями хліба, 3 літрами молока, фунтом сиру, упаковкою чаю та дюжиною яєць.
- А тепер, діду? Карбованец знецінився?
- Ні, онучок. Тепер забагато камер спостереження!
На карпатську полонину з лісу виходять двоє “турістов”:
- Сматрі, гуцул косіт траву, пайдьом, спросім дарогу.
- Тіха ти, сматрі: вон єво сумка под кустом, падкрєпімса, пака он нє відіт.
Швидко з’їли хліб, сало, випили молоко, осміліли:
- Уходім втіхаря?
- Он нє відєл, пайдьом папрікаливаємса с дурака.
- Ей, дєд, што дєлаєш?
- І вам доброго здоровя, хлопці! Поки погода треба траву косити.
- А вот єслі би тєбє жена молока нє дала, ти б касіл?
- Хлопці поки погода – тра косити, води з джерела попив би та й косив!
- А єслі хлєба нє дала би?
- Он малина, чорниці, якось би перекусив. Кажу ж : є погода – тре косити!
- А єслі сала нє дала би?
- Ото вже нє, не косив би: сонце пече так, що піт тече по плечах, аж донизу, і так в задниці пече, що не лиш косити – ходити не можеш, поки салом не помащу.
- Бл*ть! Я тєбє гаваріл ГАВНО, а ти “гарчіца, гарчіца”!
Послала сина в магазин.
- Купи сметану, а на здачу купи хліб.
Повернувся без покупок.
- А де покупки?
- Сметани не було.
- А хліб?
- А де я здачу візьму?
Їздили вчора на екскурсію на хлібзавод. Тепер я не їм хліб. Сьогодні були на м’ясокомбінаті. Тепер я не їм м’ясо. Завтра екскурсія на лікеро-водочний. Я не їду.