Анекдоти про дитинство - сторінка 4

— Розкажіть про ваше дитинство.

— Я ріс у такій бідній родині, що якби я не був хлопчиком, мені зовсім нічим було би гратися.

- Тату, а ви в дитинстві грали у дворі?
- Так, дуже любили грати в хокей просто у дворі. Ставили ящики замість воріт і грали!
- А був момент, який найбільше запам'ятався?
- Звичайно! Я тоді кинув шайбу і влучив просто в сумку мужику, який щойно отоварив талони на горілку...

Приїхали чоловік з жінкою на базар вибирати чоботи, ходили, ходили і все йому мале. Жінка питає:
— Слухай, а чому в тебе нога така велика ?
— Розумієш люба, в дитинстві я жив у селі, грошей на черевики не було, того мобуть і виросла така велика.
— Та краще б ти без трусів ходив

Дитинство закінчується тоді - коли ти перестаєш боятися здавати кров на аналіз, а боїшся його результату.

Дитинство - це та щаслива пора, коли біжиш вночі з туалету і радієш, що тебе по дорозі нічого не з'їло.

Перше кохання, як вітрянка... Краще перехворіти в дитинстві.

Ми в дитинстві хворіли рідше, ніж зараз наші діти... Ось думаю, що було лікувальним: смола з дерев, зелені абрикоси, чи крадені зелені яблука?

«Ось і закінчилось дитинство...» - подумав Іван, коли пенсію принесли не тільки мамі, а ще і йому.

В дитинстві казали: «Подуй і все мине». І воно допомагало.
З віком я просто замінила букву «д» на «х» і це також допомагає))

Як же добре було в дитинстві: Ні любові тобі не треба, ні диплома, ні грошей,
сиди дупою в піску, ліпи пасочки...

У дитинстві поки що інші діти каталися з гірки, майбутні Даішники стояли поруч і дивилися.