Анекдоти про мавп - сторінка 2

Біжить мавпа по лісу і кричить: – “Криза, криза”.
Виходить вовк з кущів і питає: – “Ти чого кричиш?”
- “Так криза ж …”
- “Ну і що, я як їв м’ясо, так і буду їсти.”
Біжить мавпа далі й кричить: – “Криза, криза”.
Виходить лисиця з кущів і питає: – “Ти чого кричиш?”
- “Так криза ж …”
- “Ну і що, я як носила шубу, так і носитиму.”
Біжить мавпа далі, мовчки і думає: – “А чого я кричу, адже як ходила з голою сракою, так і буду ходити”.

Йде туристична група Африкою. Раптом з дерева кидається велика мавпа, хапає жінку, тягне її на верхівку дерева і, судячи з рухів, намагається зґвалтувати. Жінка кричить:
- Коля! На допомогу!
Коля крізь зуби:
- А ти йому скажи, що в тебе голова болить, і взагалі спати хочеться!

Працює бурова установка у Африці. Сидить мавпа на дереві і дивиться, як бурильник бурить. Бурильник відійшов в туалет і тут мавпа на його місце встала і замість нього бурити почала. Начальник цю справу побачив і звільнив бурильника. Через пів року йому дзвонять із бурової:
- Івановичу, приходь назад до нас, нам бурильник потрібний - А навіщо? у вас же мавпа є
- Мавпа вже майстром стала, нам знову бурильник потрібний.

У глибоку яму потрапив лев. А поруч росте дерево. На гілці цього дерева стрибає мавпа і радіє:
— Ну все кішка драна, ти попався! Кігті на намисто, зуби на сувеніри, шкуру замість килимка постелять, голову на стіну приб'ють, так тобі й треба!
І так пів години. Тут гілка ламається і мавпа падає до лева в яму:
— Льова не повіриш! Спустилася вибачитися!

У зоопарку:
- Мама, це вже мавпа?
- Hі, це ще касир…

Біжить лисиця по лісу. Назустріч їй мавпа.
- Лисиця, ти куди так несешся?
- Та в нас новий прогресивний податок та акцизи на хутро ввели. Боюся, як би з мене останню шкуру не зняли.
Мавпа, почувши це, як кинеться бігти! Навіть лисицю обігнала.
Лисиця їй у спину здивовано кричить:
- Мавпа, а тобі-то, з голою сракою, чого боятися?
Мавпа, обернувшись на бігу:
- А то я, руда, порядки у нашому лісі не знаю! З голосраких-то й почнуть!

Створив Господь мавпу. А тодi дивиться - ні, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: "Щоб до завтра менi людьми стали!"
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь - краса!
Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають!
Ну, вiн як гримне на них: "Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?!"
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом:
"А мы па-украински не панiмаем!"